1. Дуже тихо, надзвичайно тихо; тихіше за звичайний стан тиші.
2. (У музиці) Надзвичайно тихо, дуже приглушено; позначення динамічного відтінку, що є ще тихішим за «піано» (piano) та «піанісімо» (pianissimo).
претихо
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прислівник () |