Значення
-
(у техніці) Властивість пристроїв, механізмів або систем автоматично приходити до стану рівноваги, стійкості або заданих параметрів роботи без зовнішнього втручання.
-
(переносно) Процес внутрішнього психологічного або соціального відновлення гармонії, балансу, спокою після стресу, конфлікту чи порушення.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самовирівнювання, р. самовирівнювання, д. самовирівнюванню, з. самовирівнювання, о. самовирівнюванням, м. самовирівнюванні, к. самовирівнювання