преторіум

1. У Стародавньому Римі — головна намет або штаб-квартира головнокомандувача (претора) у військовому таборі, де знаходився вівтар, трибунал та відбувалися військові ради.

2. У Стародавньому Римі — офіційна резиденція римського намісника (претора) у провінції, де він здійснював судову та адміністративну владу.

3. У Біблійному (євангельському) контексті — судова будівля або палац римського прокуратора (найчастіше Понтія Пилата) в Єрусалимі, де відбувався суд над Ісусом Христом.

4. У сучасній історичній термінології — охоронний підрозділ (гвардія) при римському військовому командирі або імператорі (наприклад, преторіанська гвардія), а також місце їх розташування (табір преторіанців у Римі).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |