претензійність

Властивість або якість того, що є претензійним; прагнення викликати враження чимось вишуканим, складним або глибоким, що часто сприймається як надумане, позерське або позбавлене справжньої сутності.

Показна вибагливість, намагання подати себе або свій витвір (мистецький, літературний тощо) як щось винятково значиме, що перевищує звичайний рівень, часто без достатніх на те підстав.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |