претекст

1. Формальний привід, вигадана причина для вчинення чого-небудь, яка приховує справжні наміри.

2. (У логіці та риториці) Початкова частина висловлювання, що містить відому або умовно прийняту інформацію, на основі якої робиться подальший висновок; передумова.

Приклади вживання

Приклад 1:
– М.: Претекст, 2008.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”

Частина мови: іменник (однина) |