Тлумачення із “Словника української мови”* ПРЕПОГАН Ю ЩИЙ , а, е. Підсил. до препог а ний . Погода була препоганюща . Низько пливли хмари , темно-сизі й зловісні ( Ткач , Крута хвиля , 1956, 266); Вся вона , довгошия , руката і препоганюща , викликала в Тимка злість (Тют., Вир , 1964, 473).
препоганющий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |