1. (заст., діал.) Назва другого місяця року в українському календарі, що відповідає лютому; лютий.
2. (перен., поет.) Про попередній, підготовчий етап чогось, переддень якоїсь події чи стану.
Словник Української Мови
Буква
1. (заст., діал.) Назва другого місяця року в українському календарі, що відповідає лютому; лютий.
2. (перен., поет.) Про попередній, підготовчий етап чогось, переддень якоїсь події чи стану.
Приклад 1:
На четвертий день викликає слідчий Аслана, насуплений, лютий-прелютий, і каже: — Зброю твою й гази ми знайшли. Але ти брехун, бо ми не могли знайти верблюдів.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”