предикт

[prɛdɪkt] Іменник

Буква:П

Значення

  1. У лінгвістиці — частина речення, що виражає ознаку предмета, який названо суб’єктом, та включає присудок і пов’язані з ним другорядні члени (доповнення, обставини); присудковий склад речення.

  2. У логіці та формальних мовах — вислів, який містить одну або кілька змінних і перетворюється на висловлювання (істинне чи хибне) при підстановці конкретних значень замість цих змінних; предикат.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. предикт, р. предикту, д. предиктові, з. предикт, о. предиктом, м. предикті, к. предикте

Більше записів