1. Віруючий, прихильник православ’я; християнин, який сповідує православну віру.
2. Заст. Той, хто строго дотримується традицій, звичаїв; правовір, ортодокс.
православник
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови