правний

1. Стосовний до права, пов’язаний із правом; юридичний.

2. Який відповідає правовим нормам, законам; законний, правомірний.

Приклади вживання

Приклад 1:
Правний син Еллади без рідної стихії жить не може. а хоч би й міг — не хоче.
— Котляревський Іван, “Енеїда”

Частина мови: прикментик () |