гузиця

[ɦuzɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. (діал.) Нижня, задня частина чогось; денце, основа, часто стосується посуду або плодів (наприклад, яблука, груші).

  2. (діал., перен., рідко) Зад, сідниці людини.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гузиця, р. гузиці, д. гузиці, з. гузицю, о. гузицею, м. гузиці, к. гузице

Більше записів