правець

[prɑʋɛt͡sʲ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. (заст.) Працівник, робітник; той, хто займається фізичною працею.

  2. (перен., заст.) Той, хто наполегливо працює, старанно щось робить; трудівник.

  3. (зоол.) Робоча особина у мурах, термітів, бджіл та інших суспільних комах.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. правець, р. правця, д. правцеві, з. правець, о. правцем, м. правцеві, к. правцю

Більше записів