1. Властивість людини, яка живе за моральними принципами, дотримується заповідей Божих та загальнолюдських норм чесності, справедливості і добра; безгрішність, побожність.
2. Поведінка, вчинки, що відповідають таким принципам; справедливість, чесність.
3. У релігійному контексті — стан душі праведника, що забезпечує спасіння і оправдання перед Богом.