Значення
-
Властивість за значенням прикметника “побожний“; глибока, щира віра в Бога, що виражається у дотриманні релігійних обрядів, правил і в благочестивому способі життя; благочестя, набожність.
-
Зовнішнє, часто показне, виконання релігійних обрядів і правил без глибокої внутрішньої віри; лицемірна набожність, ханжество.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. побожність, р. побожності, д. побожності, з. побожність, о. побожністю, м. побожності, к. побожносте