1. Який виявляє благочестя, глибоку віру в Бога та релігійність; набожний, богобоязливий.
2. Який свідчить про благочестя, набожність; просякнутий релігійним почуттям.
3. Заст. Який відповідає релігійним нормам, звичаям; благочестивий.
побожний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Побожний трепет пройняв його холодком у цьому святилищі, і він ладен був стояти так годину, дві, без кінця, почуваючи щось величне й млосне.Нарешті великий критик кінчив переливати свою думку на папір і запитливо глянув на хлопця, якого погляд цей торкнувся страшним штихом.— Вибачте, — сказав він, уклоняючись, — ви товариш Михайло Світозаров?Сам свідомий недоцільності такого питання, він постарався хоч у міру змоги ковтнути маловідповідне слово «товариш».— Я Світозаров. А в чому річ?— Я ось написав оповідання… — почав хлопець, але спинився, побачивши на обличчі в критика неприємну гримасу.— Мені ніколи, — відповів критик.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”
Приклад 2:
Ти йдеш, і в óчах — дивування, Побожний і німий порив: Ти вся — одно передчування Весняних і щасливих днів. 1914 Ріг Вернигори П. Я. Стебницькому Qиasi una faпtаsia Добра хочю братьи в Руській земли.
— Зеров Микола, “Камена”
Частина мови: прикментик () |