1. Нащадок у четвертому поколінні; син правнука або правнуки.
2. (переносно) Далекий нащадок, представник майбутніх поколінь.
Словник Української Мови
Буква
1. Нащадок у четвертому поколінні; син правнука або правнуки.
2. (переносно) Далекий нащадок, представник майбутніх поколінь.
Приклад 1:
Возьми на плечі з хлібом клунок; Нехай йому лихий прасунок, Як голодом нам помирать. Не йди в дорогу без запасу, Бо хвіст од голоду надмеш; І де-где іншого ти часу І крихти хліба не найдеш.
— Самчук Улас, “Марія”