Значення
-
Далекий предок, родоначальник покоління, роду або народу; прародитель.
-
(у релігійному контексті, з великої літери) Один з біблійних патріархів, які вважаються предками єврейського народу та духовними предками у християнстві (наприклад, Авраам, Ісаак, Яків).
-
(переносне значення) Засновник, основоположник якої-небудь галузі знання, мистецтва, ідеї тощо; духовний попередник.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. праотець, р. праотця, д. праотцеві, з. праотця, о. праотцем, м. праотцеві, к. праотче