гупатися БукваГ 1. (розм.) Важко, незграбно падати або ударятися об щось, часто з характерним глухим звуком (“гуп”). 2. (перен., розм.) Потрапляти у неприємну ситуацію, зазнавати невдачі, провалу. Приклади вживання Відсутні Частина мови: дієслово () | ←праотецьпраонук→