прабатьківський

1. Який належить прабатькам, походить від прабатьків, успадкований від них.

2. Який існував, був поширений за часів прабатьків; дуже давній, стародавній.

3. Який передається з покоління в покоління, традиційний, родовит.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |