прабатько

1. Далекий предок, родоначальник роду, покоління або певної гілки родичів; той, від кого ведеться походження роду.

2. Первісна, найдавніша людина; людина на ранніх ступенях розвитку людства.

3. (у міфології, релігії) Один з патріархів, родоначальників людства або народу (наприклад, Адам, Ной, Авраам).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |