Значення
-
Особа, яка подає позов до суду проти іншої особи (відповідача) для захисту свого порушеного права або законного інтересу; істець.
-
У кримінальному процесі — потерпілий, цивільний позивач або їхні представники, які пред’явили до обвинуваченого цивільний позов у зв’язку з вчиненням злочину.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. позивальник, р. позивальника, д. позивальникові, з. позивальника, о. позивальником, м. позивальникові, к. позивальнику