позивальник

1. Особа, яка подає позов до суду проти іншої особи (відповідача) для захисту свого порушеного права або законного інтересу; істець.

2. У кримінальному процесі — потерпілий, цивільний позивач або їхні представники, які пред’явили до обвинуваченого цивільний позов у зв’язку з вчиненням злочину.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |