порушений

1. Такий, що порушив або порушує встановлені правила, закони, норми, порядок, обіцянку тощо; винний у порушенні.

2. Який перебуває у стані порушення (неспокою, тривоги, занепокоєння); збуджений, стурбований.

3. Який було припинено, перервано або змінено; скасований, анульований.

4. У медицині та біології: такий, функціонування якого відхиляється від норми; неправильний, патологічний.

Приклади вживання

Приклад 1:
— сказав порушений, засоромлений Лаговський, притягуючи Володимирову голову до себе на груди. — Хіба ж я не бачу, що ви не такий, як кажете про себе, а попросту хочеться вам себе сьогодні бичувати?
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: прикментик () |