Древослів

Словник Української Мови

позитивний

Буква

1. Який виражає схвалення, згоду або підтвердження; протилежний до негативного.

2. Який сприяє розвитку, поліпшенню; добрий, корисний, конструктивний.

3. (У науці) Заснований на фактах, дослідженні; емпіричний, об’єктивний.

4. (У математиці, фізиці) Більший за нуль; що має знак “плюс”.

5. (У фотографії, техніці) Зображення або відбиток, у якому світлі та темні ділянки відповідають дійсності (протилежність до негативу).

6. (У електриці) Пов’язаний із позитивним полюсом джерела струму; що має нестачу електронів.

Приклади вживання

Приклад 1:
Я рада тому, що можу працювати там, де починався мій творчий шлях, де можу реалізувати себе, де працювали й працюють чимало гідних людей, чий позитивний внесок в українське літературознавство незаперечний. З 1992 р. систематично працюю у відділі рукописних фондів, цьому, як на мене, найсоліднішому, базовому підрозділі Інституту.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Це одиничний позитивний точковий заряд, який не бере участі у створенні поля і не спотворює досліджуване поле, тобто не спричинює перерозподілу зарядів, які утворюють п о- ле. Якщо в поле, що створюється зарядом q помістити пробний заряд прq , то на нь о- го діє сила F  , яка пропорційна до велич и- ни прq .
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
Напруженість електричного поля числово дорівнює силі, що діє на одиничний позитивний пробний заряд в даній точці поля. За напря мок вектора напруженості E  беруть напрямок сили, з якою поле діє на пробний позитивний заряд, вміщений у певну точку поля (рис.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: прикментик (True) |

Більше записів