1. (рідк.) Надавати комусь дозвіл, право на щось; дозволяти, санкціонувати.
2. (спец., іст.) У середньовічному українському праві: офіційно визнавати за кимось право власності на землю, майно; закріплювати право володіння.
Словник Української Мови
Буква
1. (рідк.) Надавати комусь дозвіл, право на щось; дозволяти, санкціонувати.
2. (спец., іст.) У середньовічному українському праві: офіційно визнавати за кимось право власності на землю, майно; закріплювати право володіння.
Відсутні