Алалія, -ї, жін., мед. Відсутність або недорозвинення мовлення в дітей, зумовлене органічним ураженням мовленнєвих зон головного мозку в до- або ранньому післяпологовому періоді, при збереженому слухові та інтелекті.
алалія
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |