позолочення

[pozolot͡ʃɛnnjɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Процес нанесення тонкого шару золота на поверхню металевих або неметалевих предметів з метою надання їм декоративного вигляду, захисту від корозії або підвищення електропровідності.

  2. Результат такого процесу — тонкий шар золота, що покриває поверхню предмета; позолота.

  3. Переносно: надання чому-небудь привабливого, блискучого, але часто поверхневого або оманливого вигляду; прикрашання, маскування істотних недоліків.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. позолочення, р. позолочення, д. позолоченню, з. позолочення, о. позолоченням, м. позолоченні, к. позолочення

Більше записів