позначувач

[poznɑt͡ʃuʋɑt͡ʃ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Той, хто або те, що позначає щось, вказує на щось, служить знаком, міткою для ідентифікації або розрізнення.

  2. У мовознавстві та семіотиці — знак (слово, символ, жест тощо), який використовується для вказівки, виділення або ідентифікації певного об’єкта, поняття або місця в мовленні чи тексті.

  3. У програмуванні та комп’ютерних технологіях — спеціальний символ, ключове слово або послідовність символів, що використовується для розмітки структури даних, форматування тексту або як службова позначка для інтерпретатора чи компілятора.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. позначувач, р. позначувача, д. позначувачеві, з. позначувач, о. позначувачем, м. позначувачеві, к. позначувачу

Більше записів