Значення
-
Той, хто або те, що позначає щось, вказує на щось, служить знаком, міткою для ідентифікації або розрізнення.
-
У мовознавстві та семіотиці — знак (слово, символ, жест тощо), який використовується для вказівки, виділення або ідентифікації певного об’єкта, поняття або місця в мовленні чи тексті.
-
У програмуванні та комп’ютерних технологіях — спеціальний символ, ключове слово або послідовність символів, що використовується для розмітки структури даних, форматування тексту або як службова позначка для інтерпретатора чи компілятора.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. позначувач, р. позначувача, д. позначувачеві, з. позначувач, о. позначувачем, м. позначувачеві, к. позначувачу