пожинати

1. Збирати врожай зібраних і зв’язаних у снопи колосових культур (зокрема, жита, пшениці, ячменю тощо), обмолочуючи їх.

2. Перен. Отримувати результати, плоди своєї чи чиєїсь попередньої діяльності, праці, часто з позитивним відтінком (наприклад, пожинати перемоги, пожинати славу).

3. Перен. (зазвичай із негативною конотацією) Зазнавати наслідків, відповідати за щось (наприклад, пожинати плоди своїх помилок).

Приклади вживання

Приклад 1:
Хто хоче пожинати насо лоду, хай спершу полюбить печаль: і народиться насолода, а любить природний.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: дієслово () |