1. Стосовний до пожежі, призначений для боротьби з пожежами або пов’язаний з пожежною справою.
2. Належний до пожежної охорони, пожежників або створений для їх потреб.
Словник Української Мови
Буква
1. Стосовний до пожежі, призначений для боротьби з пожежами або пов’язаний з пожежною справою.
2. Належний до пожежної охорони, пожежників або створений для їх потреб.
Приклад 1:
— А на хуторах гасити — не наше діло… — похмуро одмовив пожежний. — Та чого ти вв’язався?
— Тютюнник Григорій, “Вир”