пожежа

1. Неконтрольований процес горіння, що виникає поза спеціальним вогнищем, завдає матеріальних збитків, становить небезпеку для життя людей та тварин, завдає шкоди навколишньому середовищу.

2. Інтенсивне, швидке поширення вогню на значній площі (лісова пожежа, степова пожежа).

3. Переносно: про явище, процес або стан, що характеризується бурхливим, нестримним розвитком, великим напруженням, інтенсивністю (пожежа війни, пожежа почуттів).

Приклади вживання

Приклад 1:
Досягнувши верховіття, вогонь перекидається на хату, солом’яна стріха займається, пожежа швидко поймає хату. Лукашева і Килинині діти вибігають з хати з криком: «Горить!
— Українка Леся, “Лісова пісня”

Приклад 2:
Я сам бачив у тон вечiр, як случилась пожежа, Омелька i Варку пiд сiном Вороного.
— Карпенко-Карий Іван, “Безталанна”

Приклад 3:
— що там пожежа з повiстками й ментiвськими протоколами (а яка дивна була пожежа, слiдство так нiчого й не доглупалося, на зимовiй дачi, куди приїхали компанiєю, вiн розкладав над ранок вогонь у камiнi, то вiн наполiг на шашликах, змотався автом, тодi ще цiлим, удосвiта на ринок, купив м’яса, — їй запам’яталось, як нiс наперед себе тяжкого, одутого пластикового пакета в кров’яних патьоках: якось недобре, мутно дiяло на неї те безсоння — засушливий згiрклий посмак у ротi, вiдчуття немитостi й бруду пiд нiгтями, гадалось тодi — вiд утоми, перепою‑перекуру, а потiм, у нормальних уже, та що нормальних, у, вважай, кльових, зо всiма американськими вигодами, умовах, показалося — ннiт, не вiд того, — вiдчуття тим бiльш неясне, що вiн же був такий клiнiчний чистюк, щоранку по годинi плюскотався пiд душем, i то не рахуючи голiння, аж її брала зла цiкавiсть: що здоровий хлоп може там годину робити, онанує, чи що? його власного запаху вона так нiколи й не занюшила: тютюн — так, дезик — так, але як, чорт забирай, пахне мужчина, з яким прецiнь два мiсяцi, пардон за високий стиль, дiлилося стiл i ложе?
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”

Частина мови: іменник (однина) |