Словник Української Мови
Буква
1. Дія за значенням дієслова «позбавляти»; відбирання, відібрання у когось чогось, усунення чогось.
2. Стан, коли людина позбавлена чогось, перебуває без чогось; втрата, відсутність чогось.
3. (У праві) Вид кримінального покарання, що полягає у позбавленні особи певних прав (наприклад, права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю) або спеціальних звань.
Приклад 1:
Коли ж влада вождя переросла в царську, жерці замінили ритуальне вбивство на тимчасове (на кілька днів) позбавлення царя влади (іноді цей обряд спритні царедворці використовували для організації двірцевого перевороту). Все ж ідеологічна функція месопотамської релігії зводилася до сакралізації політичної системи.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”
Приклад 2:
Слово « Бог Втілений», реалізує в Ісусі Христі одвічний намір людини щодо очищення, позбавлення, уславлює власну особисту натуру – усвідомлення себе як тринітарної спільноти осіб. Іоанн Павло II визначає таємницю Триєдиного Бога як Любов, яка прикрашає людину i пронизує людське життя у всіх його вимірах, у світлі містерії Христа.
— Котляревський Іван, “Енеїда”
Приклад 3:
Таємниця втілення означає зустріч найглибших прагнень Божих (прагнення позбавлення людини) i людських ( прагнення визволення з неволі гріху і зла); сенс втілення i релігії, затверджений на місці цього виникнення, найкраще наводиться у таємниці Пасхи i у наведеному тут « чудовому обміні». Він полягає у тому, що Бог « здійснює учасництва людини», одночасно керуючись зверненнями аби ( віддати Богу себе, a у собі цілий привітний світ) брати участь у житті Божому i щоб ставати ( як обраний син Божий) учасником Божої правди і любові ( Dives in misericordia 7).
— Котляревський Іван, “Енеїда”