1. (про людину) такий, що має химерні, вигадливі маніри; витончений, але нещирий, манірний.
2. (про поведінку, вчинки тощо) вигадливий, химерний, манірний.
3. (заст.) прикрашений вигадливими, складними візерунками або деталями; витончений, ажурний.
Словник Української Мови
Буква
1. (про людину) такий, що має химерні, вигадливі маніри; витончений, але нещирий, манірний.
2. (про поведінку, вчинки тощо) вигадливий, химерний, манірний.
3. (заст.) прикрашений вигадливими, складними візерунками або деталями; витончений, ажурний.
Відсутні