1. У просторі позаду вуха або вух (використовується для позначення локалізації чого-небудь, переважно в анатомічному контексті).
2. У значенні “за вухом” (розмовне, часто стосовно місця, куди можна щось закласти, наприклад, олівець).
позавуш
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Так, кажу, він схопив ту пляшку в руки та так і пустив в Орисю та й попав їй позавуш: зігнулась нещаслива на своє лихо. Як упала вона, то вже й не встала… — Гаразд!
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: прислівник () |