позатулюваний

[pozɑtuljuʋɑnɪj] Прикметник

Буква:П

Значення

  1. (про об’єкти, простори) Такий, що розташований або поширений за межами чогось, що тулить, оточує або захищає; знаходиться поза укриттям, захистом чи обіймами.

  2. (перен., рідко) Такий, що перебуває поза сферою чи межами уваги, опіки, контролю або емоційної близькості.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. позатулюваний, р. позатулюваного, д. позатулюваному, з. позатулюваного, о. позатулюваним, м. позатулюванім

Більше записів