1. Який не належить до звичайного тривимірного простору, виходить за його межі або існує поза ним.
2. У філософії та теології — такий, що позбавлений просторових характеристик, невимірний, абсолютний (наприклад, про Бога).
позапросторовий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |