Древослів

Словник Української Мови

позачаровувати

[pozɑt͡ʃɑroʋuʋɑtɪ] Дієслово

Буква:П

Значення

(перехідне) Підкорити, привернути до себе чарівністю, привабливістю; зачарувати, очарувати когось або щось.
(перехідне, переносне) Викликати захоплення, сильне зацікавлення; повністю утримати увагу чимось прекрасним або дивовижним.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я позачаровую, ти позачаровуєш, він позачаровує, ми позачаровуємо, ви позачаровуєте, вони позачаровують

Більше записів