товмач

[toʋmɑt͡ʃ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Товмач — особа, яка професійно займається усним перекладом з однієї мови на іншу під час розмови, переговорів, зустрічей тощо; перекладач-синхроніст або перекладач, що працює в режимі послідовного перекладу.

  2. Товмач — застаріла назва перекладача взагалі, яка вживалася в українській мові до середини XX століття.

  3. Товмач — у давнину (особливо в контексті козацької доби та дипломатії): офіційна посадова особа, що виконувала обов’язки перекладача, а також часто радника з мовних та етнічних питань.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. товмач, р. товмачу, д. товмачеві, з. товмач, о. товмачем, м. товмачеві, к. товмачу

Більше записів