Значення
-
Товмач — особа, яка професійно займається усним перекладом з однієї мови на іншу під час розмови, переговорів, зустрічей тощо; перекладач-синхроніст або перекладач, що працює в режимі послідовного перекладу.
-
Товмач — застаріла назва перекладача взагалі, яка вживалася в українській мові до середини XX століття.
-
Товмач — у давнину (особливо в контексті козацької доби та дипломатії): офіційна посадова особа, що виконувала обов’язки перекладача, а також часто радника з мовних та етнічних питань.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. товмач, р. товмачу, д. товмачеві, з. товмач, о. товмачем, м. товмачеві, к. товмачу