позабиватися

[pozɑbɪʋɑtɪsjɑ] Дієслово

Буква:П

Значення

(про предмети) Зайняти собою якийсь простір або поверхню внаслідок інтенсивного, часто безладнатого забивання, встромлювання; опинитися забитими в великій кількості.
(перен., розм.) Забутися, втратити здатність до адекватного мислення або сприйняття через втому, одноманітну діяльність тощо (частіше про людину).

Граматичні форми:

я позабиваюся, ти позабиваєшся, він позабивається, ми позабиваємося, ви позабиваєтеся, вони позабиваються

Біжимо до глинища. Добігаємо до глинища, а циганів уже нема. Останній віз даленіє в степу! Ми — в глинище, ой, що це?! В очах зарябіло — стільки багать! Одне коло одного, одне коло одного. Я до багать — ластівки! Ластівки! Так воно і є: попадали з неба — дощ мерзлий, вітер, ніч. Позабивались у нори, у щілини, тоді цигани нагребли їх цілі купи, підпалили та й давай гріти над ними руки і ноги. Крильця лежать обгорілі, голівки і лапки. А де ж биня, Нерику, де?!

— Микола Вінграновський