повискакувати

1. Вийти, вибігти, з’явитися назовні (про багатьох, часто раптово або поспішно).

2. Вискочити, випасти зі свого місця (про багато предметів або частин чогось).

3. Розташуватися, розміститися поспіхом або безладно (про багато об’єктів).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: t.d. () |