1. Вийти, вибігти, з’явитися назовні (про багатьох, часто раптово або поспішно).
2. Вискочити, випасти зі свого місця (про багато предметів або частин чогось).
3. Розташуватися, розміститися поспіхом або безладно (про багато об’єктів).
Словник Української Мови
Буква
1. Вийти, вибігти, з’явитися назовні (про багатьох, часто раптово або поспішно).
2. Вискочити, випасти зі свого місця (про багато предметів або частин чогось).
3. Розташуватися, розміститися поспіхом або безладно (про багато об’єктів).
Відсутні