Значення
-
Технічний термін для позначення деталі механізму, з’єднувального елемента або пристрою, що забезпечує поворот, зміну напрямку чи кутове з’єднання чогось (наприклад, поворотна частина труби, гнучкий патрубок, кутовий з’єднувач).
-
У розмовній мові — крутий поворот, закруглення на дорозі, шляху або річці; вигин.
-
Заст. або рег. Дія за значенням дієслова “повертати(ся)”; повернення, оберт.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. поворітка, р. поворітки, д. поворітці, з. поворітку, о. поворіткою, м. поворітці, к. поворітко