1. (про людину) Такий, що має надмірно високе, опукле чоло, яке вважається ознакою примітивного розвитку мозку; брахікефальний.
2. (переносно, зневажл.) Обмежений, тупий, нездатний до розуміння складних речей; тупоголовий.
твердолобий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |