твердолобий
[tʋɛrdolobɪj] Прикметник
Буква:Т
Значення
-
(про людину) Такий, що має надмірно високе, опукле чоло, яке вважається ознакою примітивного розвитку мозку; брахікефальний.
-
(переносно, зневажл.) Обмежений, тупий, нездатний до розуміння складних речей; тупоголовий.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. твердолобий, р. твердолобого, д. твердолобому, з. твердолобого, о. твердолобим, м. твердолобім