повний-повнісінький
[poʋnɪj-poʋnisinʲkɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
Підсилена форма прикметника “повний”, що означає максимальну заповненість, насиченість чимось, цілковиту відсутність порожнечі або вільних місць.
-
У переносному значенні — такий, що досяг найвищого ступеня, межі у своєму прояві; абсолютний, беззастережний, цілковитий (наприклад, про почуття, стан, якість).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. повен-повнісінький, р. повного-повнісінького, д. повному-повнісінькому, з. повен-повнісінького, о. повним-повнісіньким, м. повнім-повнісінькім