назбирувач

[nɑzbɪruʋɑt͡ʃ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. НАЗБИ́РУВАЧ, -а, чол., спец. Пристрій, механізм або технічний засіб, призначений для автоматичного або механізованого збирання, накопичення та концентрації чого-небудь (наприклад, сировини, матеріалів, даних, інформації) з певної території, об’єкта чи джерела.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. назбирувач, р. назбирувача, д. назбирувачеві, з. назбирувача, о. назбирувачем, м. назбирувачеві, к. назбирувачу

Більше записів