1. Який має повний, багатий, гучний звук; дзвінкий, гучний, резонансний.
2. У мовознавстві: такий, що складається з повноголосного сполучення звуків (про слово, вимову); такий, що містить повноголосі (про мову).
повнозвучний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |