повноголосо

1. (у фонетиці) Про вимову звуків, що характеризується наявністю повноголосних сполучень (наприклад, -оро-, -оло-, -ере-) у коренях слів, властиву східнослов’янським мовам на відміну від південно- та західнослов’янських.

2. (переносно) Про манеру говорити або співати голосно, дзвінко, з повним звучанням голосу.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прислівник () |