1. (про звук, голос) Який має повний, насичений, сильний звук; гучний, дзвінкий.
2. (лінгв., про сполучення звуків у слові) Такий, що містить повноголосся, тобто сполучення голосних із приголосними з обох боків (наприклад, -оро-, -ере-, -оло-), характерне для української мови на відміну від старослов’янської та інших слов’янських мов.