повійка

1. (діал.) Невелика повіть, навіс, легка конструкція для захисту від дощу та сонця, часто прибудована до стіни будинку.

2. (діал.) Верхня частина, дах колодязя-журавля або іншої криниці.

3. (діал., заст.) Частина традиційного жіночого головного убору, легка намітка, хустка або покривало, яким жінка обвивала голову або плечі.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |