Надрекорд, -у, чол. 1. Показник, що значно перевищує встановлений рекорд; найвище досягнення, яке не має аналогів у певній сфері діяльності.
надрекорд
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови