повітрячко

Повітрячко — власна назва, що позначає легкий, приємний, ненасильний вітерець, бриз; часто вживається в поетичній мові та фольклорі як персоналізація явища природи.

Повітрячко — розмовне, зневажливе або іронічне позначення повітря як речовини, особливо коли його якості (чистота, свіжість) сумнівні або коли його бракує (“тут такого повітрячка надихаєшся”).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |