1. (у народній творчості, поезії) Поетичний синонім слова “повітря”, що вживається для надання тексту архаїчного, високого чи фольклорного забарвлення.
2. (діал., заст.) Те саме, що повітря — природна суміш газів, що становить атмосферу Землі.
повітро
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |