Древослів

Словник Української Мови

повітро

[poʋitro] Іменник

Буква:П

Значення

  1. (у народній творчості, поезії) Поетичний синонім слова “повітря”, що вживається для надання тексту архаїчного, високого чи фольклорного забарвлення.

  2. (діал., заст.) Те саме, що повітря — природна суміш газів, що становить атмосферу Землі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. повітра, р. повітри, д. повітрі, з. повітру, о. повітрою, м. повітрі, к. повітро

Більше записів